потайний — I 1) (розташований / зроблений так, що його важко помітити; відомий небагатьом / комусь одному), (по)таємний, секретний 2) (який неохоче ділиться з іншими своїми думками), потайливий, непроникний; скрадливий (який намагається бути непомітним) II… … Словник синонімів української мови
потайний — прикметник … Орфографічний словник української мови
таємний — I 1) (якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом; чинить приховано), потаємний, потайний, потаєний, прихований, захований, хований, скритний, таємничий, розм. секретний 2) (що не підлягає розголосу, тримається в таємниці від інших),… … Словник синонімів української мови
таємничий — I 1) (сповнений того, що не стало відомим, що не приступне пізнанню; незрозумілий), таємний, потаємний, потайний, загадковий 2) (який перебуває за межами людського розуміння; надприродний), таємний, потаємний, потайний, незримий, загадковий,… … Словник синонімів української мови
покутний — Покутний: (писар) потайний [III] закутковий [23] покаянний [VII] покутний писар: потайний писар, що криється з своїм заняттям [IV] … Толковый украинский словарь
прихований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до приховати. || прихо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який не має яскраво виражених ознак; ледве помітний. 3) у знач. прикм. Який не виявляється відкрито або повною мірою; стримуваний. || Невидимий або… … Український тлумачний словник
секрет — I у, ч. 1) Те, що не підлягає розголошенню, що приховується від інших; таємниця. || чого. Прихована причина. || Невідомий комусь іншому або ще не відкритий прийом, спосіб (одержання, виготовлення і т. ін. чого небудь). Видавати секрет. Держати в… … Український тлумачний словник
скрадливий — а, е. 1) Який пестощами, догоджанням здатний, уміє увійти в довір я; улесливий. || Власт. такій людині (про голос, характер і т. ін.). || Розрахований на те, щоб викликати прихильність, довір я до себе. 2) Ледве чутний; з намаганням бути тихим,… … Український тлумачний словник
скритний — а, е. 1) Який приховує свої почуття, настрої і т. ін., неохоче спілкується з іншими; замкнутий. || Власт. такій людині. 2) Якого приховують від людських очей; таємний; потайний … Український тлумачний словник
ум — а/, ч., рідко. Те саме, що розум. •• Собі/ на умі/ хто хтось хитрий, потайний, не відкриває своїх думок, намірів … Український тлумачний словник
